Відмінності між версіями «Азаров Микола Янович»

Матеріал з Shpionopedia
Перейти до: навігація, пошук
м
 
(Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
Азаров Микола Янович - політик російського походження, колишній Прем’єр-міністр України часів президента Віктора Януковича. З ініціативи очолюваного Азаровим уряду було призупинено підготовку до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що призвело до Революції гідності. Перебуває в розшуку СБУ. Регулярно спричиняє інформаційні приводи для російської пропаганди для дискредитації України.
+
[[Файл:Азаров Микола.png|міні|Азаров Микола]]
 +
'''Азаров Микола Янович''' - політик російського походження, колишній Прем’єр-міністр України часів президента Віктора Януковича. З ініціативи очолюваного Азаровим уряду було призупинено підготовку до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що призвело до Революції гідності. Перебуває в розшуку СБУ. Регулярно спричиняє інформаційні приводи для російської пропаганди для дискредитації України.
 +
 
 +
==='''Діяльність у РФ'''===
 +
Події на Майдані Микола Азаров назвав «технологією повалення законного уряду», 28 січня 2014 року подав у відставку. Після втечі Віктора Януковича з України Микола Азаров також виїхав із країни спочатку до Австрії, згодом разом із сім'єю осів у Росії, не відмовившись від українського громадянства.  
 +
 
 +
Очолює так званий «Комітет порятунку України», що звертається до міжнародних судових інстанцій, аби визнати події 2014 року в Україні державним переворотом.
 +
 
 +
У 2017 році [https://iz.ru/news/656045 повідомив] російській пропагандистській газеті «Извєстія», що формує український «уряд у вигнанні» після рішення московського суду, який у грудні визнав протести на Майдані в Україні «переворотом».
 +
 
 +
Микола Азаров створює інформаційні приводи з дискредитацією України на міжнародній арені, які широко цитуються пропагандистськими ЗМІ РФ.
 +
 
 +
Так, у травні 2020 року заявив у своєму Twitter, що Україна в 1922 році увійшла до складу СРСР без Харкова, Одеси, Донецька, Луганська, а також Криму та Львова. Цитата мовою оригіналу: ''«Все эти земли Украина получила, находясь в составе Советского Союза, причем полностью бесплатно! А новоиспеченные так называемые патриоты только и научились, что земли эти разбазаривать, да еще и ценой десятков тысяч человеческих жизней».''
 +
 
 +
У січні 2020 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення [https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2852316-nacrada-ogolosila-poperedzenna-ta-ostrafuvala-maksitv-cerez-intervu-azarova.html застосувала] до телеканалу «Максі-ТВ» (ТОВ "Наша Прага", м. Київ) оголосила попередження та наклала штраф «за поширення мови ворожнечі через трансляцію передачі «Гордон» від 5 жовтня 2019 року (прямий ефір, гість передачі Микола Азаров, представлений ведучим як експрем’єр-міністр України), зафіксовано висловлювання, що мають ознаки порушення вимог законів України «Про інформацію» та «Про телебачення і радіомовлення».
 +
 
 +
«В інтерв’ю ми фіксуємо фрази про «государственный переворот, который произошел в Украине» щодо подій в 2014 році, – пояснив рішення член Нацради Сергій Костинський. – Неодноразове використання гостем студії формулювання «державний переворот» та відсутність зауважень до цього формулювання з боку ведучого є спотворенням інформації та навмисною підміною понять, а також є поширенням необ’єктивної інформації про події, які відбулися наприкінці 2013 – на початку 2014 років. Використання формулювання «конфликт на Юго-Востоке» є підміною понять та спробою фальсифікувати історичні події, які визначено у нормативно-правових актах як «збройна агресія».
 +
<br />
 +
 
 +
==='''Біографія'''===
 +
'''''Мико́ла Я́нович Аза́ров''''', ''уродж.'' '''Пахло́''' (нар. 17 грудня 1947, Калуга, РРФСР, СРСР) –  політичний діяч російського походження.
 +
 
 +
Прем'єр-міністр України з 11 березня 2010 до 28 січня 2014, перший віце-прем'єр-міністр та міністр фінансів України в першому (2002–2005) та другому (2006–2007) урядах Віктора Януковича. Голова державної податкової адміністрації України в 1996–2002 роках. З серпня 2015 року голова організації «Комітету спасіння України».
 +
 
 +
Один із співзасновників та колишній Голова (з 23 квітня 2010 по 28 лютого 2014) Партії регіонів.
 +
 
 +
Батько – Пахло Яан Робертович, гірничий інженер, естонець, мати – Квасникова (Азарова) Катерина Павлівна.
 +
 
 +
Прізвище Азаров успадковане ним від бабусі, у якої перебував в дитинстві на вихованні. Закінчив у 1970 році Московський державний університет за спеціальністю геолог-геофізик. З 1971 до 1976 року – начальник дільниці, головний інженер у тресті «Тулашахтоосушення» комбінату «Тулавугілля». В 1976–1984 роках – завідувач лабораторії, потім відділу Підмосковного науково-дослідного і проектно-конструкторського вугільного інституту.
 +
 
 +
З 1984 до 1995 року – заступник директора та директор Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи.
 +
 
 +
1994—1998 рр. — народний депутат України другого скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член Президії Верховної Ради України. 1995—1998 рр. — член валютно-кредитної Ради Кабінету Міністрів України. 1997 р. — член Вищої економічної Ради Президента України. 1998 р. — член Міжвідомчої комісії із питань регулювання ринку продовольства, цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників. 1999 р. — член Координаційного комітету по боротьбі із корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.
 +
 
 +
1996 — 2002 рр. – Голова Державної податкової адміністрації України; член Ради національної безпеки і оборони України.
 +
 
 +
У 1993–1994 рр. був виконувачем обов'язків голови Партії праці. З листопада 2000 року – член президії Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України». 5 березня 2001 року очолив Партію регіонів, а через півроку подав у відставку з цієї посади. У квітні 2003 року на 5-му з'їзді Партії регіонів обраний головою політради. 23 квітня 2010 року обраний Головою Партії регіонів України.
 +
 
 +
Листопад 2002 –3 лютого 2005 – Перший віце-прем'єр-міністр України, міністр фінансів України. У грудні 2004 – січні 2005 (після відпустки, а згодом відставки Віктора Януковича та перед призначенням Юлії Тимошенко) в. о. Прем'єр-міністра України.
 +
 
 +
26 березня 2006 обраний до Верховної Ради за списком Партії регіонів. У серпні 2006 його знову призначено на посаду першого віце-прем'єра та міністра фінансів в уряді Віктора Януковича.
 +
 
 +
11 березня 2010 року обрано Прем'єр-міністром України.
 +
 
 +
21 листопада 2013 року уряд на чолі з Миколою Азаровим розпорядився призупинити підготовку до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що призвело до виникнення Євромайдану.
 +
 
 +
24 листопада 2013 року в інтерв'ю російському «Першому каналу» прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що на його думку під час Помаранчевої революції було «втілено технологію повалення законного уряду», натомість з Євромайданом влада «не має наміру гратися». Азаров обґрунтував рішення уряду рецесією, обсягами світової кризи, існуючими умовами фінансового ринку та економічним тиском РФ.
 +
 
 +
22 січня 2014 року назвав учасників події в центрі Києва терористами, які повинні відповісти за свої дії.
 +
 
 +
28 січня 2014 подав у відставку з посади Прем'єр-міністра України, яку цього ж дня затвердив президент. Разом з прем'єром пішов у відставку і весь його уряд. Згідно з Конституцією України,
 +
 
 +
З 3 червня 2014 року перебуває у розшуку СБУ.
 +
 
 +
Після відставки Микола Азаров покинув територію України й полетів до Австрії.
 +
 
 +
28 лютого 2014 уряди Австрії й Швейцарії оголосили про арешт його активів з метою запобігання ризику незаконного привласнення фінансових активів української держави.
 +
 
 +
У серпні 2015 він разом з іншими колишніми високопосадовцями України часів президентства Януковича заснував «Комітет порятунку України», що виступив з позицій російської пропаганди.
 +
 
 +
20 серпня 2015 року Міністерство закордонних справ України анулювало дипломатичний паспорт Миколи Азарова. Він позбавлений паспорта як особа, що «…втратила підстави для користування дипломатичним паспортом і не повернула до МЗС паспортний документ у передбачений законодавством термін».
 +
 
 +
8 грудня 2016 року була виявлена квартира із речами прем'єра-втікача Миколи Азарова<sup>.</sup> Серед речей Миколи Азарова були знайдені десятки ікон та релігійних книг, датованих 19 століттям, оригінали (відповідно до висновків експертів) творів живопису Іллі Рєпіна, Василя Тропініна та Нікоса Сафронова. А ще столове срібло, пам'ятні монети, нагородна зброя з дозволами на ім'я «прем'єра-втікача», козацька шабля та важливі документи
 +
[[Категорія:Політики]]
 +
[[Категорія:Україна]]

Поточна версія на 13:35, 1 червня 2020

Азаров Микола

Азаров Микола Янович - політик російського походження, колишній Прем’єр-міністр України часів президента Віктора Януковича. З ініціативи очолюваного Азаровим уряду було призупинено підготовку до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що призвело до Революції гідності. Перебуває в розшуку СБУ. Регулярно спричиняє інформаційні приводи для російської пропаганди для дискредитації України.

Діяльність у РФ

Події на Майдані Микола Азаров назвав «технологією повалення законного уряду», 28 січня 2014 року подав у відставку. Після втечі Віктора Януковича з України Микола Азаров також виїхав із країни спочатку до Австрії, згодом разом із сім'єю осів у Росії, не відмовившись від українського громадянства.  

Очолює так званий «Комітет порятунку України», що звертається до міжнародних судових інстанцій, аби визнати події 2014 року в Україні державним переворотом.

У 2017 році повідомив російській пропагандистській газеті «Извєстія», що формує український «уряд у вигнанні» після рішення московського суду, який у грудні визнав протести на Майдані в Україні «переворотом».

Микола Азаров створює інформаційні приводи з дискредитацією України на міжнародній арені, які широко цитуються пропагандистськими ЗМІ РФ.

Так, у травні 2020 року заявив у своєму Twitter, що Україна в 1922 році увійшла до складу СРСР без Харкова, Одеси, Донецька, Луганська, а також Криму та Львова. Цитата мовою оригіналу: «Все эти земли Украина получила, находясь в составе Советского Союза, причем полностью бесплатно! А новоиспеченные так называемые патриоты только и научились, что земли эти разбазаривать, да еще и ценой десятков тысяч человеческих жизней».

У січні 2020 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення застосувала до телеканалу «Максі-ТВ» (ТОВ "Наша Прага", м. Київ) оголосила попередження та наклала штраф «за поширення мови ворожнечі через трансляцію передачі «Гордон» від 5 жовтня 2019 року (прямий ефір, гість передачі Микола Азаров, представлений ведучим як експрем’єр-міністр України), зафіксовано висловлювання, що мають ознаки порушення вимог законів України «Про інформацію» та «Про телебачення і радіомовлення».

«В інтерв’ю ми фіксуємо фрази про «государственный переворот, который произошел в Украине» щодо подій в 2014 році, – пояснив рішення член Нацради Сергій Костинський. – Неодноразове використання гостем студії формулювання «державний переворот» та відсутність зауважень до цього формулювання з боку ведучого є спотворенням інформації та навмисною підміною понять, а також є поширенням необ’єктивної інформації про події, які відбулися наприкінці 2013 – на початку 2014 років. Використання формулювання «конфликт на Юго-Востоке» є підміною понять та спробою фальсифікувати історичні події, які визначено у нормативно-правових актах як «збройна агресія».

Біографія

Мико́ла Я́нович Аза́ров, уродж. Пахло́ (нар. 17 грудня 1947, Калуга, РРФСР, СРСР) –  політичний діяч російського походження.

Прем'єр-міністр України з 11 березня 2010 до 28 січня 2014, перший віце-прем'єр-міністр та міністр фінансів України в першому (2002–2005) та другому (2006–2007) урядах Віктора Януковича. Голова державної податкової адміністрації України в 1996–2002 роках. З серпня 2015 року голова організації «Комітету спасіння України».

Один із співзасновників та колишній Голова (з 23 квітня 2010 по 28 лютого 2014) Партії регіонів.

Батько – Пахло Яан Робертович, гірничий інженер, естонець, мати – Квасникова (Азарова) Катерина Павлівна.

Прізвище Азаров успадковане ним від бабусі, у якої перебував в дитинстві на вихованні. Закінчив у 1970 році Московський державний університет за спеціальністю геолог-геофізик. З 1971 до 1976 року – начальник дільниці, головний інженер у тресті «Тулашахтоосушення» комбінату «Тулавугілля». В 1976–1984 роках – завідувач лабораторії, потім відділу Підмосковного науково-дослідного і проектно-конструкторського вугільного інституту.

З 1984 до 1995 року – заступник директора та директор Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи.

1994—1998 рр. — народний депутат України другого скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член Президії Верховної Ради України. 1995—1998 рр. — член валютно-кредитної Ради Кабінету Міністрів України. 1997 р. — член Вищої економічної Ради Президента України. 1998 р. — член Міжвідомчої комісії із питань регулювання ринку продовольства, цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників. 1999 р. — член Координаційного комітету по боротьбі із корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.

1996 — 2002 рр. – Голова Державної податкової адміністрації України; член Ради національної безпеки і оборони України.

У 1993–1994 рр. був виконувачем обов'язків голови Партії праці. З листопада 2000 року – член президії Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України». 5 березня 2001 року очолив Партію регіонів, а через півроку подав у відставку з цієї посади. У квітні 2003 року на 5-му з'їзді Партії регіонів обраний головою політради. 23 квітня 2010 року обраний Головою Партії регіонів України.

Листопад 2002 –3 лютого 2005 – Перший віце-прем'єр-міністр України, міністр фінансів України. У грудні 2004 – січні 2005 (після відпустки, а згодом відставки Віктора Януковича та перед призначенням Юлії Тимошенко) в. о. Прем'єр-міністра України.

26 березня 2006 обраний до Верховної Ради за списком Партії регіонів. У серпні 2006 його знову призначено на посаду першого віце-прем'єра та міністра фінансів в уряді Віктора Януковича.

11 березня 2010 року обрано Прем'єр-міністром України.

21 листопада 2013 року уряд на чолі з Миколою Азаровим розпорядився призупинити підготовку до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що призвело до виникнення Євромайдану.

24 листопада 2013 року в інтерв'ю російському «Першому каналу» прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що на його думку під час Помаранчевої революції було «втілено технологію повалення законного уряду», натомість з Євромайданом влада «не має наміру гратися». Азаров обґрунтував рішення уряду рецесією, обсягами світової кризи, існуючими умовами фінансового ринку та економічним тиском РФ.

22 січня 2014 року назвав учасників події в центрі Києва терористами, які повинні відповісти за свої дії.

28 січня 2014 подав у відставку з посади Прем'єр-міністра України, яку цього ж дня затвердив президент. Разом з прем'єром пішов у відставку і весь його уряд. Згідно з Конституцією України,

З 3 червня 2014 року перебуває у розшуку СБУ.

Після відставки Микола Азаров покинув територію України й полетів до Австрії.

28 лютого 2014 уряди Австрії й Швейцарії оголосили про арешт його активів з метою запобігання ризику незаконного привласнення фінансових активів української держави.

У серпні 2015 він разом з іншими колишніми високопосадовцями України часів президентства Януковича заснував «Комітет порятунку України», що виступив з позицій російської пропаганди.

20 серпня 2015 року Міністерство закордонних справ України анулювало дипломатичний паспорт Миколи Азарова. Він позбавлений паспорта як особа, що «…втратила підстави для користування дипломатичним паспортом і не повернула до МЗС паспортний документ у передбачений законодавством термін».

8 грудня 2016 року була виявлена квартира із речами прем'єра-втікача Миколи Азарова. Серед речей Миколи Азарова були знайдені десятки ікон та релігійних книг, датованих 19 століттям, оригінали (відповідно до висновків експертів) творів живопису Іллі Рєпіна, Василя Тропініна та Нікоса Сафронова. А ще столове срібло, пам'ятні монети, нагородна зброя з дозволами на ім'я «прем'єра-втікача», козацька шабля та важливі документи