Александер Гауланд

Матеріал з Shpionopedia
Версія від 21:53, 24 травня 2021, створена Alfa1 (обговореннявнесок) (Створена сторінка: Алексáндер Ебергардт Гáуланд (нім. Alexander Eberhardt Gauland нар. 20 лютого 1941, Хемніц, Третій рейх)...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Алексáндер Ебергардт Гáуланд (нім. Alexander Eberhardt Gauland нар. 20 лютого 1941, Хемніц, Третій рейх) — німецький політик. Спільно з Аліс Вайдель провідний кандидат від право-популістської та євроскептичної партії Альтернатива для Німеччини на парламентських виборах 2017 року .


Зміст 1 Біографія 1.1 Політична кар'єра 2 Політичні позиції 3 Висловлювання 4 Примітки 5 Посилання Біографія Александер Гауланд народився 20 лютого 1941 року в місті Хемніц. Ім'я отримав на честь російського імператора Олександра[4] .

У 1970 році захистив докторську дисертацію і отримав ступінь доктора права.

Політична кар'єра Гауланд був членом партії ХДС. Протягом 15 років був близьким співробітником Вальтера Вальмана, який був обер-бургомістром у Франкфурті-на-Майні, федеральним міністром з охорони навколишнього середовища, прем'єр-міністром в землі Гессен.

Після того як Вальман в 1991 році програв вибори в ландтаг, Гауланд став редактором газети «Märkische Allgemeine» в Потсдамі[5], яка в той час належала видавничій групи «Frankfurter Allgemeine Zeitung». Одночасно активно виступав як публіцист у провідних виданнях.

Більше трьох років був заступником голови партії Альтернатива для Німеччини (АДГ). У 2014 обраний депутатом ландтагу Бранденбургу за партійним списком, був головою депутатської фракції АДГ .

Політичні позиції Путінферштеєр[6]. Виступає за скасування санкцій проти Росії .

Висловлювання Гауланд відомий своїми висловлюваннями, що викликають широкі протести. До них відноситься теза, що німці вже досить розібралися зі своєю історією, пов'язаною з націонал-соціалізмом, і що під цією темою повинна бути підведена риска. Також він заявив, що, незважаючи на злочинність системи, мільйони німецьких солдатів відважно виконували свій обов'язок і тому у сучасних німців має бути право ними пишатися[7]. За його словами, він не відчуває сорому за злочини німецького народу, так як ні сам, ні його батьки не були з цим пов'язані особисто. У той же час, Гауланд вважає за можливе і потрібне пишатися досягненнями німців за їх тисячолітню історію.