Андрій Кондрашов

Матеріал з Shpionopedia
Версія від 14:16, 4 квітня 2022, створена Alfa1 (обговореннявнесок) (Створена сторінка: Кондрашов Андрій Олегович Професійна сфера діяльності/офіційна посада/біографія: Росі...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Кондрашов Андрій Олегович Професійна сфера діяльності/офіційна посада/біографія: Російський пропагандист, телеведучий, перший заступник гендиректора ВДТРК.

Андрій Кондрашов народився 30 червня 1973 року в Алма-Аті.

Закінчив факультет журналістики Міжнародного незалежного еколого-політологічного університету (МНЕПУ) у Москві.

Вся професійна біографія Кондрашова пов'язана з ВДТРК.

З 19 серпня 1991 року працює у програмі «Вісті». З 1992 року - у штаті ВДТРК: спочатку як власкор по Центральній Азії, з 1999 року - у московській редакції.

З 2003 року - політичний оглядач "Вестей". З 2005 року — ведучий програм «Вісті», «Вісті+» та «Вісті тижня», які він у різний час вів одноосібно або в парі з іншими провідними ВДТРК. З березня 2014 року також веде розширені випуски «Вестей о 20:00» у неділю.

З липня 2016 року – керівник дирекції програми «Вісті».

З 2 квітня 2018 року — перший заступник гендиректора ВДТРК, який займається інформаційним напрямом холдингу.

У червні 2018 року – супровідний телевізійної програми «Пряма лінія з Володимиром Путіним».

Звинувачується у: Співучасть у легітимації та пропаганді путінського режиму.

Основа звинувачення Кондрашова - офіційна посада керівника однієї з найбільших російських медіа-структур, яка багато років активно використовується в пропагандистських цілях, а також особиста участь у виготовленні пропагандистських матеріалів.

Як оглядач, провідний та керівник інформаційних програм на головному державному телеканалі Кондрашов несе пряму відповідальність за активну співучасть в інформаційно-пропагандистському забезпеченні актів міжнародної агресії російського режиму та злочинів проти людяності, включаючи війну з Грузією, окупацію та анексію Криму та військові дії України, катастрофу MH-17, вбивство Литвиненка, замах на Скрипалів, а також антидемократичну внутрішню політику російської влади (виправдання антисоціальних та антиправових законів, поширення брехні та ненависті до опозиції тощо).

Свідоцтво оглядача Ігоря Яковенка: «[згаданий Кондрашовим] міф про «Канцлер-акт» знаходиться в одному ряду із «Протоколами сіонських мудреців» та твердженнями про те, що спецслужби США самі підірвали вежі-близнюки. Коли такі міфи розповідає, наприклад, сталініст Микола Старіков, це нормально, бо зовсім не суперечить його іміджу. Коли таке поширює державний телеканал, це означає, що у людей зовсім не залишилося снарядів для інформаційної війни і пішли бочки з лайном».

Свідоцтво журналіста Дмитра Скоробутова: «Професійний рівень керівництва «Вестей» знижувався щороку... зараз Андрій Кондрашов. Деградація, як на мене… Все це відбивається на ефірі. Змінюється ставлення і телеглядачів до «Вестей»... Коли «Вісті» говорять одне, а реальність інша, люди це бачать і відчувають на собі, виникає протест».

Крім виконання ролей репортера та ведучого, Андрій Кондрашов відомий як автор цілого ряду відверто пропагандистських матеріалів, зроблених у жанрі документальних фільмів і використовуваних як ефективний інструмент в інформаційній війні для нагнітання урапатріотичних настроїв у російському суспільстві та розпалювання ненависті до «ворогів Росії». Серед них особливо вирізняються фільми «Крим. Шлях на Батьківщину» (про анексію Криму навесні 2014 року) та патріотична агітка «Час Росії» (про «силу єдності російського народу»).

У 2014 році СБУ задовольнила клопотання Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про заборону в'їзду на територію України 49 працівникам російських ЗМІ, включаючи Кондрашова, у зв'язку з їхньою активною участю в інформаційно-пропагандистській війні та підтримкою анексії Криму.

У березні 2015 року Кондрашов також оголошений персоною нон грата у Молдові, йому заборонено в'їзд до країни на п'ять років. Кондрашов — один із російських пропагандистів, найбільш наближених до Путіна, які зробили значний внесок у створення та зміцнення режиму авторитарної диктатури. Він входив у т.зв. кремлівський пул, очолював прес-службу Путіна на «президентських виборах» 2018 року, вів пропагандистську телепрограму «Пряма лінія з Володимиром Путіним», є автором та провідним агітаційно-пропагандистським фільмом «Путін» та «Валаам», в яких, як , «Особистість та характер Володимира Путіна... розкриті так, як ще не розкривалися».

Непрямим свідченням співучасті Кондрашова у злочинах путінського режиму є здобуття ним вищих державних нагород, у тому числі: медалей ордену «За заслуги перед Батьківщиною» (II та I ступенів), Ордену Дружби («за високий професіоналізм та об'єктивність у висвітленні подій у Республіці Крим») ) та подяки президента РФ.