Відмінності між версіями «Арам Габрелянов»

Матеріал з Shpionopedia
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: Російський медіаменеджер, видавець, голова ради директорів ВАТ «Редакція газети „Изве...)
 
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
Російський медіаменеджер, видавець, голова ради директорів ВАТ «Редакція газети „Известия“», засновник та президент видавничого дому «News Media», президент холдингу «Балтійська медіагрупа», творець газети-таблоїда «Життя» та порталу Life.ru.
+
[[Файл:Арам.jpg|міні|Арам Габрелянов]]
 +
'''Арам Ашотович Габрелян''' - російський медіаменеджер, видавець, голова ради директорів ВАТ «Редакція газети „Известия“», засновник та президент видавничого дому «News Media», президент холдингу «Балтійська медіагрупа», творець газети-таблоїда «Життя» та порталу Life.ru. Активний співучасник агресивної пропаганди путінського режиму, а також у обдурювання населення шляхом навмисного масового поширення низькопробної та хибної інформації, яка спотворює реальність і насаджує в суспільстві нетерпимість до демократичних цінностей та «ворогів Путіна». Батько [[Ашота Габрелянова]], колишнього виконавчого директора медіахолдингу News Media та генерального директора телеканалу LifeNews.
  
 +
==Діяльність==
 +
З 2011 по 2017 роки Габрелянов тісно співпрацював з одним із найвпливовіших російських олігархів із найближчого кола «друзів Путіна» Юрієм Ковальчуком, обіймаючи посаду гендиректора «Національної медіа групи» та керуючи загальними медіа-активами.
 +
 +
Успіх медіапроектів Габрелянова, заснований на створенні унікальної всеросійської мережі інформаторів, мав очевидну корупційну природу. Як зазначав Forbes, із посиланням на журналіста ВД «Комерсант» Олега Кашина (який раніше працював у «Ньюс Медіа»), у засновника «Ньюс Медіа» є статусні знайомі в системі МВС, завдяки чому не виникає проблем із публікацією фото та відео з місць пригод та злочинів: «кореспонденти... отримують інформацію у нижчих міліцейських чинів, причому їхнє начальство дивиться на це крізь пальці».
 +
 +
Габрелянов завжди позиціонував себе як незалежного видавця та журналіста, і водночас ніколи не приховував своєї дружби із впливовими чиновниками кремлівської адміністрації. Так, в інтерв'ю порталу OpenSpace у 2011 році Габрелянов заявив, що не просто знайомий із заступником керівника адміністрації президента Росії Владиславом Сурковим, а у них склалися «хороші стосунки». Як результат, журналістів видань News Media було допущено в т.зв. Прес-пул №1 (президентський), а сам Габрелянов регулярно запрошувався на зустрічі Путіна з головними редакторами найбільших російських ЗМІ.
 +
 +
У ЗМІ та аналітичних оглядах неодноразово відзначався прокремлівський настрій видань Габрелянова. Зокрема, зазначалося, що Габрелянов наклав заборону критику президента Росії, його оточення, а також вищих церковних ієрархів. В [http://os.colta.ru/media/paper/details/23555/ інтерв'ю] порталу OpenSpace пояснював свою позицію так: "Путін - тато нації, пред'явити йому нічого не можна". А у 2017 році той самий Кашин зазначив у коментарі виданню Znak.com, що Кремль «протягом усіх цих років можна було без перебільшення назвати реальним акціонером „Лайфу“».
 +
 +
Тісна співпраця Габрелянова з адміністрацією президента підтвердилася публікацією у 2016 році матеріалів його особистого листування, розкритого хакерами з групи «Анонімний інтернаціонал». З них, зокрема, випливало, що видання «Известия» та «Лайф» розміщували рекомендовані матеріали за вказівками заступника голови АП Громова, погоджуючи їхні тексти безпосередньо з головою медіахолдингу, а також збирали компромат на політика та засновника Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального.
 +
 +
Портал LifeNews Габрелянова [https://translate.google.com/website?sl=ru&tl=uk&hl=ru&client=webapp&u=https://www.forbes.ru/sobytiya/lyudi/77770-aram-gabrelyanov-sozdal-samyi-populyarnyi-v-strane-tabloid-chego-emu-eto-stoilo став одним із символів неохайної пропаганди]. Так, серія публікацій Life News у період піднесення громадянського протесту кінця 2011 року – початку 2012 року зі скандальними матеріалами компрометуючого характеру про лідерів опозиції мала очевидний характер «кремлівського замовлення» та забезпечення та прикриття на найвищому рівні силових структур.
 +
 +
У квітні 2014 року стало відомо, що Габрелянов прийняв рішення закрити українську газету «Життя» через відмову місцевої редакції публікувати проросійські пропагандистські матеріали, надіслані з Москви. Сам Габрелянов неодноразово вкрай агресивно і безсторонньо публічно висловлювався на адресу демократично обраної влади України і завжди наголошував на повній підтримці агресивної політики Росії щодо України.
 +
 +
За даними джерела Znak.com, близького до News Media, ЗМІ Арама Габрелянова у 2014 році стали настільки впливовою іграшкою, що у Генеральному штабі Збройних сил Росії, де перебував міністр оборони РФ Сергій Шойгу, висіли два телевізійні екрани: «на одному показували „Росію -24 ", а на іншому - Life News".
 +
 +
27 травня 2016 року Арам Габрелянов поряд з іншими керівниками великих російських державних та недержавних ЗМІ, включаючи НТВ, «Перший канал», ТАРС, «Росія сьогодні», Regnum, «Російську газету» та ін., указом президента України в[https://translate.google.com/website?sl=ru&tl=uk&hl=ru&client=webapp&u=https://web.archive.org/web/20160528145044/http:/www.president.gov.ua/documents/2242016-20107 ключено до списку] персональних санкцій - осіб, які є персонами нон-грата на території України. У записі під номером 16 уточнюється, що Араму Габрелянову ставляться «дії, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права та свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави, призводять до окупації території, експропріації або обмеження права власності.
 +
 +
Габрелянова, як і більшість інших впливових путінських колаборантів, неодноразово викривали на брехні у зв'язку з їх показним патріотизмом і агресивною критикою Заходу у тому, що вони із задоволенням користуються усіма перевагами західного життя. Коли у 2016 році стало відомо про дорогу закордонну нерухомість Габрелянова, він публічно спростував це, пообіцявши «подарувати пентхаус» тому, хто його знайде. А коли в 2018 році Олексій Навальний опублікував розслідування, згідно з яким Габрелянов ще в 2009 році купив квартиру в передмісті Парижа за 1,9 млн. євро, той заявив, що «заробив її» і відмовився виконувати обіцянку.
 +
 +
Непрямими [https://translate.google.com/website?sl=ru&tl=uk&hl=ru&client=webapp&u=https://www.bbc.com/russian/russia/2014/05/140505_putin_crimea_russian_media_award.shtml свідченнями співучасті Габрелянова у злочинах путінського режиму] є нагородження його у квітні 2014 року Орденом Пошани, однією з найвищих державних нагород, з формулюванням «за високий професіоналізм та об'єктивність у висвітленні подій у Республіці Крим», а також членство в Громадській раді РФ - значимою структурою здійснення політичних репресій у Росії.
 +
 +
==Біографія==
 
Арам Габрелянов народився 10 серпня 1961 року у Дербенті.
 
Арам Габрелянов народився 10 серпня 1961 року у Дербенті.
  
Рядок 22: Рядок 47:
  
 
2017 рік - інвестор телеграм-каналу Mash, економічного шоу «Пекельні бабки», військового проекту WarGonzo та інших медіа-стартапів, запущених вихідцями з Life.
 
2017 рік - інвестор телеграм-каналу Mash, економічного шоу «Пекельні бабки», військового проекту WarGonzo та інших медіа-стартапів, запущених вихідцями з Life.
 
+
[[Категорія:РФ]]
Звинувачується у:
+
[[Категорія:Гібридний вплив РФ]]
Активній співучасті в агресивній пропаганді путінського режиму, а також у обдурюванні населення шляхом навмисного масового поширення низькопробної та хибної інформації, яка спотворює реальність і насаджує в суспільстві нетерпимість до демократичних цінностей та «ворогів Путіна».
+
[[Категорія:Бізнес]]
 
 
З 2011 по 2017 роки Габрелянов тісно співпрацював з одним із найвпливовіших російських олігархів із найближчого кола «друзів Путіна» Юрієм Ковальчуком, обіймаючи посаду гендиректора «Національної медіа групи» та керуючи загальними медіа-активами.
 
 
 
Успіх медіапроектів Габрелянова, заснований на створенні унікальної всеросійської мережі інформаторів, мав очевидну корупційну природу. Як зазначав Forbes, із посиланням на журналіста ВД «Комерсант» Олега Кашина (який раніше працював у «Ньюс Медіа»), у засновника «Ньюс Медіа» є статусні знайомі в системі МВС, завдяки чому не виникає проблем із публікацією фото та відео з місць пригод та злочинів: «кореспонденти... отримують інформацію у нижчих міліцейських чинів, причому їхнє начальство дивиться на це крізь пальці».
 
 
 
Габрелянов завжди позиціонував себе як незалежного видавця та журналіста, і водночас ніколи не приховував своєї дружби із впливовими чиновниками кремлівської адміністрації. Так, в інтерв'ю порталу OpenSpace у 2011 році Габрелянов заявив, що не просто знайомий із заступником керівника адміністрації президента Росії Владиславом Сурковим, а у них склалися «хороші стосунки». Як результат, журналістів видань News Media було допущено в т.зв. Прес-пул №1 (президентський), а сам Габрелянов регулярно запрошувався на зустрічі Путіна з головними редакторами найбільших російських ЗМІ.
 
 
 
У ЗМІ та аналітичних оглядах неодноразово відзначався прокремлівський настрій видань Габрелянова. Зокрема, зазначалося, що Габрелянов наклав заборону критику президента Росії, його оточення, а також вищих церковних ієрархів. В інтерв'ю порталу OpenSpace пояснював свою позицію так: "Путін - тато нації, пред'явити йому нічого не можна". А у 2017 році той самий Кашин зазначив у коментарі виданню Znak.com, що Кремль «протягом усіх цих років можна було без перебільшення назвати реальним акціонером „Лайфу“».
 
 
 
Тісна співпраця Габрелянова з адміністрацією президента підтвердилася публікацією у 2016 році матеріалів його особистого листування, розкритого хакерами з групи «Анонімний інтернаціонал». З них, зокрема, випливало, що видання «Известия» та «Лайф» розміщували рекомендовані матеріали за вказівками заступника голови АП Громова, погоджуючи їхні тексти безпосередньо з головою медіахолдингу, а також збирали компромат на політика та засновника Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального.
 
 
 
Портал LifeNews Габрелянова став одним із символів неохайної пропаганди. Так, серія публікацій Life News у період піднесення громадянського протесту кінця 2011 року – початку 2012 року зі скандальними матеріалами компрометуючого характеру про лідерів опозиції мала очевидний характер «кремлівського замовлення» та забезпечення та прикриття на найвищому рівні силових структур.
 
 
 
У квітні 2014 року стало відомо, що Габрелянов прийняв рішення закрити українську газету «Життя» через відмову місцевої редакції публікувати проросійські пропагандистські матеріали, надіслані з Москви. Сам Габрелянов неодноразово вкрай агресивно і безсторонньо публічно висловлювався на адресу демократично обраної влади України і завжди наголошував на повній підтримці агресивної політики Росії щодо України.
 
За даними джерела Znak.com, близького до News Media, ЗМІ Арама Габрелянова у 2014 році стали настільки впливовою іграшкою, що у Генеральному штабі Збройних сил Росії, де перебував міністр оборони РФ Сергій Шойгу, висіли два телевізійні екрани: «на одному показували „Росію -24 ", а на іншому - Life News".
 
 
 
27 травня 2016 року Арам Габрелянов поряд з іншими керівниками великих російських державних та недержавних ЗМІ, включаючи НТВ, «Перший канал», ТАРС, «Росія сьогодні», Regnum, «Російську газету» та ін., указом президента України включено до списку персональних санкцій - Особ, які є персонами нон-грата на території України. У записі під номером 16 уточнюється, що Араму Габрелянову ставляться «дії, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права та свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави, призводять до окупації території, експропріації або обмеження права власності.
 
 
 
Габрелянова, як і більшість інших впливових путінських колаборантів, неодноразово викривали на брехні у зв'язку з їх показним патріотизмом і агресивною критикою Заходу у тому, що вони із задоволенням користуються усіма перевагами західного життя. Коли у 2016 році стало відомо про дорогу закордонну нерухомість Габрелянова, він публічно спростував це, пообіцявши «подарувати пентхаус» тому, хто його знайде. А коли в 2018 році Олексій Навальний опублікував розслідування, згідно з яким Габрелянов ще в 2009 році купив квартиру в передмісті Парижа за 1,9 млн. євро, той заявив, що «заробив її» і відмовився виконувати обіцянку.
 
 
 
Непрямими свідченнями співучасті Габрелянова у злочинах путінського режиму є нагородження його у квітні 2014 року Орденом Пошани, однією з найвищих державних нагород, з формулюванням «за високий професіоналізм та об'єктивність у висвітленні подій у Республіці Крим», а також членство в Громадській раді РФ. - Значною структурою здійснення політичних репресій у Росії.
 

Поточна версія на 13:42, 30 березня 2022

Арам Габрелянов

Арам Ашотович Габрелян - російський медіаменеджер, видавець, голова ради директорів ВАТ «Редакція газети „Известия“», засновник та президент видавничого дому «News Media», президент холдингу «Балтійська медіагрупа», творець газети-таблоїда «Життя» та порталу Life.ru. Активний співучасник агресивної пропаганди путінського режиму, а також у обдурювання населення шляхом навмисного масового поширення низькопробної та хибної інформації, яка спотворює реальність і насаджує в суспільстві нетерпимість до демократичних цінностей та «ворогів Путіна». Батько Ашота Габрелянова, колишнього виконавчого директора медіахолдингу News Media та генерального директора телеканалу LifeNews.

Діяльність

З 2011 по 2017 роки Габрелянов тісно співпрацював з одним із найвпливовіших російських олігархів із найближчого кола «друзів Путіна» Юрієм Ковальчуком, обіймаючи посаду гендиректора «Національної медіа групи» та керуючи загальними медіа-активами.

Успіх медіапроектів Габрелянова, заснований на створенні унікальної всеросійської мережі інформаторів, мав очевидну корупційну природу. Як зазначав Forbes, із посиланням на журналіста ВД «Комерсант» Олега Кашина (який раніше працював у «Ньюс Медіа»), у засновника «Ньюс Медіа» є статусні знайомі в системі МВС, завдяки чому не виникає проблем із публікацією фото та відео з місць пригод та злочинів: «кореспонденти... отримують інформацію у нижчих міліцейських чинів, причому їхнє начальство дивиться на це крізь пальці».

Габрелянов завжди позиціонував себе як незалежного видавця та журналіста, і водночас ніколи не приховував своєї дружби із впливовими чиновниками кремлівської адміністрації. Так, в інтерв'ю порталу OpenSpace у 2011 році Габрелянов заявив, що не просто знайомий із заступником керівника адміністрації президента Росії Владиславом Сурковим, а у них склалися «хороші стосунки». Як результат, журналістів видань News Media було допущено в т.зв. Прес-пул №1 (президентський), а сам Габрелянов регулярно запрошувався на зустрічі Путіна з головними редакторами найбільших російських ЗМІ.

У ЗМІ та аналітичних оглядах неодноразово відзначався прокремлівський настрій видань Габрелянова. Зокрема, зазначалося, що Габрелянов наклав заборону критику президента Росії, його оточення, а також вищих церковних ієрархів. В інтерв'ю порталу OpenSpace пояснював свою позицію так: "Путін - тато нації, пред'явити йому нічого не можна". А у 2017 році той самий Кашин зазначив у коментарі виданню Znak.com, що Кремль «протягом усіх цих років можна було без перебільшення назвати реальним акціонером „Лайфу“».

Тісна співпраця Габрелянова з адміністрацією президента підтвердилася публікацією у 2016 році матеріалів його особистого листування, розкритого хакерами з групи «Анонімний інтернаціонал». З них, зокрема, випливало, що видання «Известия» та «Лайф» розміщували рекомендовані матеріали за вказівками заступника голови АП Громова, погоджуючи їхні тексти безпосередньо з головою медіахолдингу, а також збирали компромат на політика та засновника Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального.

Портал LifeNews Габрелянова став одним із символів неохайної пропаганди. Так, серія публікацій Life News у період піднесення громадянського протесту кінця 2011 року – початку 2012 року зі скандальними матеріалами компрометуючого характеру про лідерів опозиції мала очевидний характер «кремлівського замовлення» та забезпечення та прикриття на найвищому рівні силових структур.

У квітні 2014 року стало відомо, що Габрелянов прийняв рішення закрити українську газету «Життя» через відмову місцевої редакції публікувати проросійські пропагандистські матеріали, надіслані з Москви. Сам Габрелянов неодноразово вкрай агресивно і безсторонньо публічно висловлювався на адресу демократично обраної влади України і завжди наголошував на повній підтримці агресивної політики Росії щодо України.

За даними джерела Znak.com, близького до News Media, ЗМІ Арама Габрелянова у 2014 році стали настільки впливовою іграшкою, що у Генеральному штабі Збройних сил Росії, де перебував міністр оборони РФ Сергій Шойгу, висіли два телевізійні екрани: «на одному показували „Росію -24 ", а на іншому - Life News".

27 травня 2016 року Арам Габрелянов поряд з іншими керівниками великих російських державних та недержавних ЗМІ, включаючи НТВ, «Перший канал», ТАРС, «Росія сьогодні», Regnum, «Російську газету» та ін., указом президента України включено до списку персональних санкцій - осіб, які є персонами нон-грата на території України. У записі під номером 16 уточнюється, що Араму Габрелянову ставляться «дії, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права та свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави, призводять до окупації території, експропріації або обмеження права власності.

Габрелянова, як і більшість інших впливових путінських колаборантів, неодноразово викривали на брехні у зв'язку з їх показним патріотизмом і агресивною критикою Заходу у тому, що вони із задоволенням користуються усіма перевагами західного життя. Коли у 2016 році стало відомо про дорогу закордонну нерухомість Габрелянова, він публічно спростував це, пообіцявши «подарувати пентхаус» тому, хто його знайде. А коли в 2018 році Олексій Навальний опублікував розслідування, згідно з яким Габрелянов ще в 2009 році купив квартиру в передмісті Парижа за 1,9 млн. євро, той заявив, що «заробив її» і відмовився виконувати обіцянку.

Непрямими свідченнями співучасті Габрелянова у злочинах путінського режиму є нагородження його у квітні 2014 року Орденом Пошани, однією з найвищих державних нагород, з формулюванням «за високий професіоналізм та об'єктивність у висвітленні подій у Республіці Крим», а також членство в Громадській раді РФ - значимою структурою здійснення політичних репресій у Росії.

Біографія

Арам Габрелянов народився 10 серпня 1961 року у Дербенті.

З 1985 року працював стажером в обкомі ВЛКСМ газеті «Ульяновський комсомолець».

У 1988 році закінчив факультет журналістики МДУ і за розподілом влаштувався на роботу кореспондентом газети «Ульяновський комсомолець», потім працював відповідальним секретарем, а в 1990 році, після перейменування газети в «Слово молоді», став головним редактором.

У 1995 року з урахуванням газет «Місцевий час» і «Скіфи» створив регіональний видавничий холдинг «Ведомости-Медиа», куди пізніше увійшли газети Нижнього Новгорода, Самари, Саратова і Волгограда. Також власником газет «Красноярський комсомолець» та «Година пік» (Санкт-Петербург).

У 1997 році став видавати щотижневу газету «Московські відомості», трьома роками пізніше перейменовану на газету «Життя» і стала одним із найтиражніших таблоїдів у Росії.

В 2001 заснував ТОВ «Видавничий дім Життя», а в 2005 створив і очолив холдинг ВАТ «Ньюс Медіа», в який потім об'єднав видання, що виходили під брендом «Життя» в 50 містах Росії. З 2007 року – голова ради директорів та редакційний директор холдингу, з 2008 по 2018 роки – гендиректор «Ньюс Медіа».

2006 - початок видання щоденного таблоїду «Твій День».

2008 - запуск інформаційно-розважального інтернет-порталу Life.ru.

З 2011 року – заступник гендиректора «Національної медіа групи» та голова ради директорів ВАТ «Редакція газети „Известия“».

З 2015 року – президент холдингу «Балтійська медіагрупа».

2017 рік - інвестор телеграм-каналу Mash, економічного шоу «Пекельні бабки», військового проекту WarGonzo та інших медіа-стартапів, запущених вихідцями з Life.