Міжнародний комітет Четвертого Інтернаціоналу

Міжнародний комітет Четвертого Інтернаціоналу (англ. International Committee of the Fourth International, ICFI) - міжнародна політична організація, що об'єднує групи в кількох країнах світу. В основному, МКЧІ відомий своїми публікаціями на Світовому соціалістичному веб-сайті (World Socialist Web Site).

Сучасна історія

Зараз Міжнародний комітет є кілька організацій, що діють у США, Канаді, Австралії, Великій Британії, Німеччині та Шрі-Ланці. З середини 1990-х років більшість секцій МКЧІ зветься «Партія соціалістичної рівності». На Світовому соціалістичному сайті Міжнародний комітет публікує важливі, на його думку, книги та статті з історії Четвертого інтернаціоналу, а також критикує інші троцькістські організації.

У 2019 році на МКЧІ WSWS звернули увагу через публікацію на ньому критики «Проекту 1619» - проекту New York Times , метою якого було переосмислити історію США, помістивши наслідки рабства та внесок чорношкірих американців у центр національного наративу країни. На WSWS проект був розкритикований як «один із компонентів навмисних зусиль щодо впровадження расової політики у суть виборів 2020 року та розпалювання розбіжностей серед робітничого класу» [7] .

У грудні 2019 року, як писала The Washington Post , колумніст Wall Street Journal Елліот Кауфман «вивів у мейнстрім» їхню критику проекту, і деякі аргументи істориків з WSWS набули популярності та викликали дискусії у Twitter [8]. Критику в WSWS оцінили американські праві: позитивні відгуки опублікували National Review [9] і New York Post [10] , а директор з досліджень Американського інституту економічних досліджень, що займає консервативні позиції, сказав Dartmouth Review про «дивний союз» між консервативними істориками та троцькістами WSWS , Яких він назвав «істориками старої школи» [11] .

МКЧІ у Росії

У 1993-1994 роках у Челябінську було засновано Челябінське бюро МКЧІ. Основною діяльністю бюро було поширення робіт Лева Троцького та Вадима Роговіна , а також публікація статей, в яких відображалась позиція Міжнародного комітету.

Бюро видавало в 1994-1997 роках журнал «Робітник-інтернаціоналіст», який з 1997 року носив назву «Соціальна рівність». Останній випуск журналу відбувся 2001 року. Крім того, видавався російськомовний "Бюлетень Четвертого Інтернаціоналу", у якого всього вийшло сім номерів у 1989-1993 роках [12] .

Молода гвардія більшовиків-ленінців

Була заснована 23 лютого 2018 року як Всеросійська Народна Комуністична Партія Молоді ( ВНКПМ ). У період 2018 по 2020 роки організація лише оформлялася ідеологічно як ортодоксально-троцькістська . У 2020 році ВНКПМ була перейменована в МДБЛ, підкреслюючи наступність організації до боротьби більшовиків-ленінців , що історично склалася, проти реакційної політики сталінізму . У 2021 році було закінчено оформлення організації та ставиться нове питання про те, щоб організація стала частиною світового та російського комуністичного руху. Це призвело до того, що МДБЛ постала перед питанням про те, з яким Інтернаціоналом почати взаємодіяти у питанні побудови спочатку масової молодіжної, а потім і масової.революційної партії пролетаріату біля колишнього СРСР . Нині МДБЛ прагне побудувати секцію Міжнародного Комітету Четвертого Інтернаціоналу в Росії і в усьому колишньому Радянському Союзі. Побудова секції зможе пов'язати революційний рух пострадянського робітничого класу з робітничим класом у всьому світі, тим самим допомагаючи розв'язати кризу революційного керівництва. [13]

Критика

CWI звинуватили МКЧІ у «сектанстві», «політичній демагогії» та паразитуванні на «ревізіонізмі» та розколах у IV Інтернаціоналі за політичної бездіяльності. Крім того, МКЧІ звинуватили в роботі на уряди диктаторських арабських режимів та інформуванні їх про арабських дисидентів, ґрунтуючись на «їхньому <МКЧІ> власному внутрішньому розслідуванні» за винятком РРП [15] .

Жільбер Ашкар у відповідь на публікації на WSWS назвав його «одним із прикладів пропутинської, проасадівської «лівої» пропаганди у поєднанні з брудною журналістикою», «керованим «троцькістським» культом на чолі з політичним психом на ім'я Девід Норт, який увічнює . зношену традицію сектантських чвар між троцькістами» і звинуватив у демонізації та дискредитації всіх критиків Володимира Путіна , Башара Асада та «їх друзів» за допомогою «фальшивих «лівих» та «антиімперіалістичних» аргументів» та «відвертої брехні» [16] .