Ігор Іванов
Іванов Ігор Сергійович - російський державний діяч, дипломат. Президент Російської ради з міжнародних справ із 2011 року. Міністр закордонних справ Російської Федерації (11 вересня 1998 - 9 березня 2004); секретар Ради Безпеки Російської Федерації (9 березня 2004 - 17 липня 2007). Герой Російської Федерації (1999), надзвичайний та повноважний посол (1989). Доктор історичних наук. Член-кореспондент РАН.
З середини 2007 року відійшов від політики та зайнявся комерційною, викладацькою та науковою діяльністю. Є членом, головою Комітету зі стратегії та інвестицій Ради директорів ПАТ “ЛУКОЙЛ”. Також є членом неурядових організацій та клубів, зокрема Європейської ради з толерантності та взаємоповаги, наглядової ради Міжнародного Люксембурзького форуму щодо запобігання ядерній катастрофі.
Діяльність
Ігор Іванов виступав проти дій НАТО у Югославії, а також був противником вторгнення США до Іраку. Як дипломат просуває антиукраїнський наратив про те, що війна на сході України, це внутрішній конфлікт викликаний різними політичними силами.
Також Іванов поширює антизахідні наративи. Заявляв, що США не спроможні врегулювати конфлікт в Сирії та керуються емоціями.
Біографія
Народився 23 вересня 1945 року в Москві. В одинадцять років вступив до Московського суворовського військового училища, який закінчив у 1963 році. Мав намір стати офіцером, але не пройшов медкомісію.
У 1963 році вступив до Московського державного інституту іноземних мов імені Моріса Тореза (з 1990 року - Московський державний лінгвістичний університет), який закінчив у 1969 році. Після третього курсу стажувався на Кубі лінією радянського зовнішньоекономічного підприємства “Авіаекспорт”.
У 1969-1973 роках науковий співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин Академії наук СРСР, помічник-референт академіка Миколи Іноземцева.
У 1973 році вступив на службу до Міністерства закордонних справ СРСР. У 1973-1978 роках – другий секретар 1-го Європейського відділу МЗС СРСР, старший інженер торгпредства в Мадриді, перший секретар Посольства СРСР в Іспанії. У 1978-1980 роки – радник посольства СРСР в Іспанії. У 1980-1983 роках – радник-посланник посольства СРСР в Іспанії. У 1992-1995 роках - надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Іспанії. У 1995-1998 роки - перший заступник Міністра закордонних справ Російської Федерації.
11 вересня 1998 року призначений міністром закордонних справ Російської Федерації. Рекомендувався на посаду своїм попередником Євгеном Прімаковим. Іванов відіграв ключову роль у посередництві в укладанні угоди між президентом Грузії Едуардом Шеварднадзе та опозиційними партіями під час “Революції троянд” у Грузії у 2003 році. 9 березня 2004 року звільнений з посади міністра. З 2011 року і до теперішнього часу президент Російської ради з міжнародних справ.
