Бойко Юрій

Бойко Юрій Анатолійович - український державний і політичний діяч. Народний депутат України VI, VIII і IX скликань (2007-2010 і з 2014). Герой України (2004).

Бойко Юрій

Кандидат на пост Президента України на виборах 2019 року (за підсумками виборів зайняв 4 місце). Глава політичної сили «Опозиційний блок» і її парламентської фракції (вересень 2014 року - 20 листопад 2018). Засновник і співголова партії «Опозиційна платформа - За життя». Глава НАК «Нафтогаз України» (2002-2005). Голова Республіканської партії України (2005-2007). Віце-прем'єр-міністр України (2012-2014), міністр енергетики та вугільної промисловості України (2010-2012), міністр палива та енергетики України (2006-2007 і 2010).

Біографія

Народився 9 жовтня 1958-го в Горлівці на Донеччині. За освітою — хімік-технолог (закінчив Московський хіміко-технологічний інститут), 2001 року одержав бакалаврський диплом інженера-економіста (закінчив Рубіжанську філію СНУ ім. Даля).

• Трудову біографію розпочав майстром на Рубіжанському хімічному заводі «Зоря», потім очолив завод на посаді генерального директора. Обіймав керівні посади в АТ «Лисичанськнафтооргсинтез» (нині ЛиНОС), державної корпорації «Укрвибухпром» (Київ), був головою правління АТ «УкрТатнафта» (Кременчук) і головою Наглядової ради ВАТ «Укртранснафта».
• 2001 року вступив до партії Сергія Тігіпка «Трудова Україна», яку пов'язували з тодішнім президентом Леонідом Кучмою.
• У лютому 2002 р. призначений головою НАК «Нафтогаз України». Керував компанією до березня 2005 р.
• У серпні 2003 року Бойко став першим заступником міністра палива й енергетики.
• 2 березня 2005 року звільнений з посади першого заступника Міністра палива та енергетики України — голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
• 23 квітня 2005 р. обраний головою Республіканської партії України. На парламентських виборах 2006 р. РПУ увійшла до складу партії «Не так», проте блок не подолав 3-відсотковий бар'єр.
• 4 серпня 2006 року призначений міністром палива і енергетики (в уряді Віктора Януковича).
• 18 грудня 2007 року звільнений з посади Міністра палива та енергетики України у зв'язку з обранням Верховної Ради VI скликання.
• Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до березня 2010 р., обраний за списками Партії регіонів
• 11 березня 2010 року призначений на посаду Міністра палива та енергетики України (в уряді Азарова).
• 9 грудня 2010 року у зв'язку з оптимізацією системи виконавчої влади України Президентом Януковичем звільнений з посади Міністра палива та енергетики України та призначений Міністром енергетики та вугільної промисловості України.
• 24 грудня 2012 року — віце-прем'єр-міністр України.З 28 січня 2014 р. — виконувач обов'язків віце-прем'єр-міністра України
• 26 березня — подав документи в ЦВК на реєстрацію кандидатом у президенти України. Програма містила пункти про надання російській мові статусу державної, використанні досвіду країн Південно-Східної Азії з точки зору спрощення та автоматизації державних послуг, одночасно тісної економічної інтеграції з Європейським союзом і розвитку торгово-виробничих зв'язків з Росією і країнами Митного Союзу і ін. 7 квітня політрада Партії регіонів виключила Бойка з партії. У вересні 2014 року очолив Опозиційний блок.
• 18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.
• За даними аналітиків Слово і діло, за час перебування Бойка на народним депутатом, він виконав 31% своїх обіцянок.
• 9 листопада 2018 року Бойко і керівник партії «За життя» Рабинович несподівано підписали угоду про створення опозиційного об'єднання «Опозиційна платформа — За життя». 17 листопада 2018 року Бойко став єдиним кандидатом в президенти від «Опозиційної платформи — За життя». 22 січня 2019 року Центрвиборчком зареєстрував Юрія Бойка кандидатом в президенти України (самовисуванцем).

Рейтинг

• в червні 2019 року, в опитуваннях перед Парламентськими виборами до Верховної ради Бойко посідав перше місце серед ймовірних прем'єр-міністрів (13%), обійшовши Тимошенко (11%) та Гройсмана (10%).Кандидат на пост Президента України на виборах 2019 року (за підсумками виборів зайняв 4 місце).

Критика

Будучи міністром енергетики, Бойко відзначився численними зловживаннями службовим становищем, відмиванням грошей, фальшуванням тендерів та земельними махінаціями.

З 2010 по 2013 роки за перельоти приватних літаків Бойка і Льовочкіна оплачувала компанія Нафтогаз України, витрачаючи щороку близько 5 мільйонів гривень державних коштів.

Бойко причетний до незаконної передачі Януковичу земель у Сухолуччі, закупівлі кораблів по завищеній ціні, продажу скрапленого газу Курченку по заниженій ціні ітд.

У 2011 році «Чорноморнафтогаз» купив нафтову вежу по ціні, що на 150 мільйонів доларів вища за ринкову.

У 2018 році суд зобов'язав перевірити на сепаратизм заяви Бойка на пресконференції у Санкт-Петербурзі.

Не раз організовував бійки у парламенті або брав участь у них.

14 листопада 2016 року сталась бійка між головою фракції у Верховній Раді України «Опозиційний блок» Бойком та головою Радикальної партії Олегом Ляшком на засіданні погоджувальної ради. У ході свого виступу Ляшко звинуватив фракцію ОБ і особисто Бойка в отриманні «консультацій з Москви».

У відповідь на це Бойко вдарив Ляшка по обличчю. Бійка тривала кілька секунд, після чого Ляшко продовжив виступ і назвав Бойка і його фракцію «недобитками Януковича» — Бойко повторно вдарив Ляшка. Спікер ВРУ Андрій Парубій попередив про недопустимість бійок. Ляшко нагадав, що Бойко і раніше часто влаштовував бійки.

Є великим прихильником РПЦ в Україні, зокрема, 29 липня 2018 року був одним з керівників «хресної ходи» духовенства російської церкви в Києві, присвяченого 1030-літтю Хрещенню Русі.

Бізнес

Бойко формально виступив як засновник ГО "Товариство мисливців та рибалок «Кедр» — мисливського товариства, в яке входили друзі колишнього Президента України Віктора Януковича. Фактично, це була бізнес-структура, яка стала предметом судових проваджень.

24 червня 2011 року за результатами тендеру ПАТ "НАК «Нафтогаз України» (тогочасний директор — Бакулін Євген Миколайович, який перебував у сфері впливу Ю. Бойка, як міністра палива), уклав угоду з ТОВ «Європейська інвестиційна фінансова група» на послуги зі зберігання нафтопродуктів вартістю 14,99 млн грн. Про це повідомлялося в «Віснику державних закупівель». Згідно з конкурсною документацією, послуги зі зберігання палива мали надаватись до кінця 2011 року щонайменше 15 нафтобазами по території України.

Бойко підозрюється у причетності до деяких офшорних фірм, зокрема — ТОВ «Європейська інвестиційна фінансова група», керівниками якої були Пляцко Андрій Валерійович (1973 року народження, киянин), Яценко Віталій Васильович (1970 року народження, киянин), Чечко Валерій Борисович (1974 року народження, киянин) та Підгайко Олександр Георгійович (1978 року народження, з Луцька, поточна уповноважена особа фірми). ТОВ «Європейська інвестиційна фінансова група», згідно загальнодоступних даних ЄДРПОУ, очолив колишній директор агрофірми "Солк" з Луганської області Фірсов Сергій Григорійович, 1986 року народження, уродженець м. Луганськ, давній бізнес-партнер Бакуліна. Ця інвестиційна фінансова група згодом почала протистояння з бізнес-структурами Бакуліна, який спочатку не був конкурентом Бойка, та вступила з ними у судову тяганину — зокрема, почалися суди з агрохолдингами, належними дітям Бакуліна (Миколі та Світлані). Таким чином, мова йде про серйозний розкол у таборi екс-регіоналів, викликаний економiчними непорозумiннями..

У розслідуванні видання Kyiv Post компанію Юрія Потійка, Duglas Alliance, яка будує ГЕС Сендже в континентальній частині Республіки Екваторіальна Гвінея на річці Веле в районі селища Сендже, повїязують із Юрієм Бойком .

Президентські вибори 2019

У лютому 2019 року представники «Національного корпусу» розгромили низку сітілайтів у Харкові з рекламою проросійських кандидатів, зокрема, і Юрія Бойка. Також під час агітаційної кампанії Виборів Президента України 2019 року фіксувались факти поширення агітаційної продукції від імені Юрія Бойка без вихідних даних, що є порушення законодавства.

27 березня 2019 року Бойко не з'явився на офіційні дебати «Зворотний відлік» на UA:Перший, де мав дебатувати з 5-м та 4-м номерами рейтингів авторитетних соціологічних досліджень — Олегом Ляшком (що також проігнорував запрошення) та Анатолієм Гриценком, що прийшов та залишився відповідати на запитання журналістів та експертів.

Відвідування Москви перед виборами президента 2019

У березні 2019 року відвідав разом із Медведчуком Москву і вів переговори із Медведєвим і Мілером.

Сім'я

Виховує трьох синів і трьох доньок.

Державні нагороди

• Звання Герой України з врученням ордена Держави (22 серпня 2004) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку паливно-енергетичного комплексу, багаторічну самовіддану працю
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (9 жовтня 2013) — за вагомий особистий внесок у державне будівництво, розвиток вітчизняного паливно-енергетичного комплексу, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм
• Орден «За заслуги» III ст. (22 травня 2003) — за вагомі трудові здобутки, значний особистий внесок у розвиток нафтової та газової промисловості