Пасічник Леонід

Матеріал з Shpionopedia
Перейти до: навігація, пошук

Пасічник Леонід – колишній співробітник СБУ, український колабораціоніст з Росією. Голова так званої "Луганської Народної Республіки" з листопада 2017 року, де він змістив Ігоря Плотницького.

Діяльність

Леонід Пасічник

З 1993 по 2013 роки працював в СБУ, залишив службу у званні полковник. Після переходу на сторону проросійських сил отримав «звання» генерал-майор.

Ймовірно, був завербований ФСБ ще до 2006 р., а акція із затриманням великої партії контрабанди була організована ФСБ для прикриття та просування агента у структурі управління СБУ в Луганській області. У 2014 р. перейшов на сторону луганських сепаратистів. 9 жовтня 2014 р. призначений "міністром нацбезбеки ЛНР".

ЗМІ пише, що Леонід Пасічник причетний до низки корупційних схем, мав відношення до кришування контрабанди. За дорученням Ігоря Плотницького "Радмін ЛНР" до 20 жовтня 2015 року мав забезпечити закупівлю продуктів харчування на території РФ. Це доручили "Міністерству сільського господарства ЛНР". Куратором з боку "Радміну" був "заступник голови Радміну" Олександр Кравцов, людина Пасічника. Проведений аналіз цін в Ростовській області дозволив зробити висновки про те, що закупівельна ціна на продукти була завищена в 2,5-3 рази. "Навар Кравцова і Пасічника тільки на закупівлі картоплі повинен був скласти від 3,5 до 4 млн руб", - повідомляє Горлівка.

Як зазначає сайт, свою частку "глава МГБ ЛНР" має і з контрабанди вугілля і паливно-мастильних матеріалів, підтримуючи контакти з українськими силовиками, з одного боку, і з російськими правоохоронцями - з іншого.

На думку представників радикальних груп луганських бойовиків, Леонід Пасічник також має відношення до торгівлі зброєю, яка опинилися на окупованій території Донбасу.

Раніше Пасічника вважали особисто відданим Плотницькому. Нібито він курував вбивства неугодних екс-ватажку "ЛНР" керівників бандформувань, в тому числі Олексія Мозгового та Олександра Бєднова.

24 листопада 2017 року – виконувач обов'язків "голови ЛНР" після виходу Плотницького у відставку. Заявив про прихильність угод, підписаних на переговорах у Мінську.

З листопада 2018 року – «глава» ЛНР.

Розшукується СБУ за ст. 109, ч. 1 ККУ — «за дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій». Фігурує у списках «Миротворця».

У 2019 році прокуратура Луганської області повідомила про підозру ватажку терористичної організації "ЛНР" Леоніду Пасічнику.

У 2020 році Леонід Пасічник вирішив повернути колишню назву Луганська - "Ворошиловград" на честь Климента Ворошилова - маршала СРСР, який підписував розстрільні списки під час сталінських репресій.

Своїм указом заборонив із 16 березня 2020 року в'їзд на окуповану територію Луганської області з території, підконтрольній Україні, пропуск в ОРЛО осіб із території Росії не заборонений.

Леонід Пасічник заявив, що всі жителі "ЛНР" хочуть отримати паспорти РФ і ажіотаж небувалий, є інформація, що він також подав документи на отримання російського паспорта. Заявляв про обстріли українською армією мирного населення, зокрема дітей.

Біографія

Батько ― Іван Сергійович Пасічник, співробітник міліції, 26 років пропрацював в органах ОБХСС СРСР. 1975-го його сім'я переїхала жити до Магадану.

Закінчив Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку.

З 1993 року — співробітник СБУ, мав звання підполковник.

Був начальником підрозділу з боротьби з контрабандою головного відділу «К» Управління СБУ в Луганської області. Став відомий завдяки затриманню 15 серпня 2006 року великої партії контрабанди на КПП «Ізварине» (1,94 млн $ та 7,243 млн рос. рублів).

2007 — отримав медаль «За військову службу Україні».

2010—2014 — начальник Стаханівського міжрайонного відділу СБУ України.

У грудні 2013 року, після початку Революції гідності, звільнився з СБУ у званні полковника. З початком Російсько-української війни перейшов на бік сепаратистів.