Станіслав Домбровський
Станіслав Володимирович Домбровський (більш відомий як Стас Домбровський) — актор, журналіст, блогер, поет і громадський діяч, автор різноманітних творчих проєктів, серед яких помітно виділився «Театр на Молдаванці». Активний коментатор резонансних політичних подій, в ході яких поширює антидержавницькі наративи.
Діяльність
Стас Домбровський є активним учасником і організатором різноманітних громадських рухів, які відбуваються в Одесі, від творчих проєктів до скандальних акцій, коментує резонасні події міста, станом на сьогоднішній час неодноразово притягується до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку та публічну лайку із застосуванням нецензурної лексики.
Також має активну політичну позицію, яка полягає в критичних і різких висловлюваннях до міської влади і до політичних подій в Україні. Він також використовує творчість для демонстрації своїх політичних поглядів. Поширює антидержавницькі меседжі.
Один зі свіжих роликів на каналі Домбровського називається «Будущий мэр Одессы — пассивным одесосам». Йдеться про те, що нібито Служба безпеки України щільно зайнялася блогером за прямою вказівкою президента, якого одесит часто критикує. А в міські голови Станіслав, мовляв, планує йти, аби показати, що люди готові голосувати за будь-кого, не розбираючись у біографіях.
З постаттю Домбровського пов'язують два відомих скандали. У серпні 2019 року на одному з мітингів Станіслав укусив за ніс еколога Владислава Балінського, після того, як у них виник конфлікт. Пізніше, вже в липні 2020 року, в центрі Одеси Домбровський побив людину, за даними слідства, учасника ООС. Після цього на засіданні суду йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В якості протесту Домбровський прямо у залі суду перерізав собі горло. Він вважав себе невинним. Варто відзначити, що перфоманс таки спрацював – замість СІЗО Домбровського відправили до лікарні, а пізніше апеляційний суд змінив йому запобіжний захід на домашній арешт.
Біографія
Народився Станіслав Домбровський в Одесі у родині творчих людей. У дитинстві він почав часто тікати з дому, через часті сварки батьків. З юнацтва почав вживати наркотики, отримав сім судимостей за крадіжки і розбої, одна із судимостей пов'язана із нанесенням тілесних ушкоджень співробітнику правоохоронних органів. Будучи щойно звільненим з місць позбавлення волі Станіслав майже одразу вчиняв нові злочини та був повторно судимим. При цьому Станіславу дивним чином вдавалось за деякі злочини бути звільненим від відбування покарання з випробуванням. Загалом в місцях позбавлення волі провів понад 11 років.
Після того, як Стас поборов наркозалежність, він вирішив змінити свій спосіб життя: видав збірку віршів і прози, почав зніматися в кіно, брати активну участь в громадських і політичних заходах в Одесі, вести блог, займатися журналістикою і створювати проєкти з популяризації творчості і для допомоги наркозалежним.
Невдовзі після того як Станіслав став на шлях виправлення, у 2016 році в соціальній мережі Facebook він самостійно та публічно зізнався в побитті власної дружини. Інцидент отримав резонанс, коли його прокоментувала співробітниця поліції. Через деякий час Стас Домбровський розлучився зі своєю дружиною і почав проживати з неповнолітньою на той момент Сонею Кулагіною. Зараз вони разом виховують сина. Від попередньої дружини у Стаса також є донька.
У 2017 році була закінчена картина українського продюсера Аліси Павловської «5 терапія», в основі якої лежать автобіографічні новели Стаса Домбровського, які, в основному, припадають на період його наркозалежності та перебування в місцях позбавлення волі. Головну роль у фільмі зіграв сам Стас.
Влітку 2020 роки проти Стаса Домбровського було порушено кримінальну справу по статті за злісне хуліганство. На думку самого Стаса і його оточення, причиною порушення кримінальної справи систематичний тролінг діючої влади. В знак протесту, в залі суду, при обранні запобіжного заходу, Домбровський перерізав собі горло. Також осінню, відразу після звільнення, Домбровський подав свою кандидатуру на пост мера Одеси і був офіційно зареєстрований, як кандидат.
Судимості
10.03.1994 року Ленінським районним судом м Чернівці за ч. 2 ст. 140 КК України (в ред. 1960, крадіжка що заподіяла велику шкоду чи групою осіб) засуджений до 1 року 6 міс. позбавлення волі, звільнений 19.09.1994 року по амністії.
04.10.1995 року Ленінським районним судом м Чернівці за ч. 2 ст. 141, 45 КК України (в ред. 1960, крадіжка яка заподіяла великої шкоди або вчинена групою осіб) засуджений до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки.
18.06.1997 року Первомайським районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 141, 43 КК України (в ред. 1960, крадіжка яка заподіяла великої шкоди або вчинена групою осіб) засуджений до 4 років 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений по закінченню терміну відбування 10.09.2001 року.
23.04.2002 року Ленінським районним судом м Чернівці за ч. 2 ст. 185 КК України (крадіжка вчинена повторно або групою осіб) засуджений до 2 років позбавлення волі, звільнений 31.04.2004 року по закінченню терміну відбування покарання.
13.09.2004 року Первомайським районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 1-2 ст. 345 КК України (шахрайство вчинене повторно або групою осіб, грабіж поєднаний з насильством, умисне нанесення співробітникові правоохоронних органів тілесних ушкоджень) засуджений до 4 років позбавлення волі, звільнений 09.02.2007 року за ч. 2 ст. 84 КК України (в зв'язку з хворобою).
05.05.2009 року Євпаторійським міським судом АРК по ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство вчинене повторно або групою осіб) засуджений до 1 року 6 міс. позбавлення волі, звільнений 05.11.2010 року по закінченню терміну відбування покарання.
20.06.2012 року Євпаторійським міським судом АРК по ч. 2 ст. 186 КК України (грабіж поєднаний з насильством) засуджений до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки.
