Філарет
Філарет (Михайло Антонович Денисенко) — український православний церковний діяч, архієрей. Патріарх Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) у 1995—2018 роках, Патріарх Київський і всієї Руси-України, з 15 грудня 2018 року носить титул “почесний патріарх” Православної церкви України. Випускник Московської духовної семінарії Російської православної церкви.
Діяльність
У 1991 році Олександр Ніжний в статті журналу “Огонек” опублікував матеріали про порушення Денисенком чернечих обітниць, про його тиранії і т. п. В цей же час Комісія з розслідування причин, в роботі якої брав участь Гліб Якунін, опублікувала матеріали, де заявлялося, що Філарет (Денисенко) в якості інформатора був завербований КДБ СРСР, в звітах якого фігурував як агент під псевдонімом “Антонов” .
У 2015 році Павло Проценко критикував Денисенко за те, що той “в радянську епоху, так і в пострадянську, був маріонеткою в руках правлячих кіл, вірою і правдою їм служачи, для того щоб самому бути при владі і годівниці”.
У 2016 році проросійський блогер Анатолій Шарій в своєму блозі “Сенсаційна знахідка в центрі Києва” повідомив, що в 2012 році в Києві була виведена з реєстру охоронюваних пам'яток архітектури територія розкопок палат князя Володимира Святославича. Її отримала в оренду УПЦ КП, яка почала будівництво резиденції Патріарха Філарета, незважаючи на протести громадськості та науковців. В результаті велика частина історичного фундаменту древніх палат була знищена.
14 жовтня 2020 року Патріарх Філарет дав апостольське благословення і погодився освятити випробування ядерного палива компанії Westinghouse на двох прострочених реакторах ВВЕР-440 Рівненської АЕС.
19 жовтня 2020 року написав “звернення” у якому сказав, що Томосом ПЦУ “порушується чистота православ'я”, а патріарх Варфоломій І впав у єресь папізму. ((https://www.cerkva.info/news/zvernennia-patriarkha-kyivskoho-i-vsiiei-rusy-ukrainy-filareta-do-pravoslavnykh-khrystyian/)
У середині березня 2021 року УПЦ КП випустила спеціальну заяву, у якій просила В. Зеленського, щоб той отримав від Варфоломія новий томос.
Наголошував на можливості повернення УПЦ КП в РПЦ.
Біографія
Народився 23 січня 1929 року в с. Благодатне.
У 1950 році прийняв чернецтво. Після смерті московського патріарха Пимена в 1990 році став місцеблюстителем московського патріаршого престолу. Був одним із кандидатів на нового патріарха, але вибори програв.
Ініціював перейменування Українського екзархату РПЦ на Українську православну церкву Московського патріархату (УПЦ МП), залишився її митрополитом (1990—1992).
Внаслідок здобуття Україною незалежності 1991 виступив поборником відновлення української церковної самостійності та за надання автокефалії православній церкві в Україні. Добився від РПЦ для Української православної церкви прав незалежності і самостійності в управлінні та права широкої автономії (що не є тотожним канонічному статусу автономії, яким володіють, наприклад, Церкви Фінляндії чи Японії).
В 1992 році брав участь у відновленні автокефалії — Української православної церкви Київського патріархату. Московська патріархія наклала на нього анафему (1997). 11 жовтня 2018 року на синоді Вселенського патріархату було прийнято розгляд апеляції Філарета й анафему РПЦ було одностайно визнано недійсною, і такою, що була накладена з політичних мотивів.
Служив заступником київського патріарха Володимира (Романюка) (1992—1995), зберігши титул Митрополита Київського, а після його смерті був інтронізований на предстоятеля церкви.
