Відмінності між версіями «Опозиційний блок»
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | [[Файл:Опоблок.jpg|міні]] | ||
'''Політична партія «Опозиційний блок»''' — політична сила, яка утворилася шляхом об'єднання шістьох політичних партій для участі у позачергових виборах до Верховної ради України. Є прямим нащадком «Партії регіонів». | '''Політична партія «Опозиційний блок»''' — політична сила, яка утворилася шляхом об'єднання шістьох політичних партій для участі у позачергових виборах до Верховної ради України. Є прямим нащадком «Партії регіонів». | ||
− | До | + | До Опозиційного блоку увійшли: «Партія розвитку України», партія «Центр» (керівник — '''[[Рабінович Вадим Зіновійович|Вадим Рабінович]]'''), «Нова політика», «Державний нейтралітет», «Україна — Вперед!» і «Трудова Україна».<sup>[4]</sup> До блоку долучилися лідери та учасники колишньої Партії регіонів, яка після Євромайдану вже не виступала окремою політичною силою та не висувалась до парламенту 2014 року. |
===Політична програма=== | ===Політична програма=== | ||
Рядок 224: | Рядок 225: | ||
· Пол Манафорт, проросійський радник-політтехнолог, який був консультантом Януковича, після втечі останнього до Росії у 2014 ще два роки потому консультував прокремлівську фракцію «Опозиційний блок» і заради цього 19 разів приїжджав до України. Це виявила спеціальна слідча комісія США на чолі зі спеціальним прокурором Робертом Мюллером, яка розслідує таємні зв'язки команди президента США Трампа з російським режимом Путіна<sup>[41]</sup>. | · Пол Манафорт, проросійський радник-політтехнолог, який був консультантом Януковича, після втечі останнього до Росії у 2014 ще два роки потому консультував прокремлівську фракцію «Опозиційний блок» і заради цього 19 разів приїжджав до України. Це виявила спеціальна слідча комісія США на чолі зі спеціальним прокурором Робертом Мюллером, яка розслідує таємні зв'язки команди президента США Трампа з російським режимом Путіна<sup>[41]</sup>. | ||
+ | [[Категорія:Гібридний вплив РФ]] |
Поточна версія на 21:48, 16 грудня 2018
Політична партія «Опозиційний блок» — політична сила, яка утворилася шляхом об'єднання шістьох політичних партій для участі у позачергових виборах до Верховної ради України. Є прямим нащадком «Партії регіонів».
До Опозиційного блоку увійшли: «Партія розвитку України», партія «Центр» (керівник — Вадим Рабінович), «Нова політика», «Державний нейтралітет», «Україна — Вперед!» і «Трудова Україна».[4] До блоку долучилися лідери та учасники колишньої Партії регіонів, яка після Євромайдану вже не виступала окремою політичною силою та не висувалась до парламенту 2014 року.
Зміст
Політична програма
Згідно з точкою зору Тадеуша Ольшанскі з Центру східних досліджень, передвиборна програма 2014 р. партії була соціал-ліберальною і проросійською.[5][6]
ОП характеризувалася схильністю до авторитарних і адміністративних методів управління економікою.[7]
Платформа партії передбачає захист статусу російської мови як регіональної мови.[8]
Ідеологія - проросійська політика, соціал-лібералізм.[9]
Історія
9 вересня 2014 року у Києві відбувся круглий стіл «Мир. Стабільність. Відродження» в якому взяли участь більше 50 учасників: представники політичних партій, громадських та профспілкових організацій.[10][11]
За підсумками круглого столу прийнятий меморандум, в якому учасники закликали усіх до об'єднання в єдиний політичний рух для участі у парламентських виборах 2014 року, заради збереження єдиної України.
14 вересня у Києві відбувся форум, під назвою «Мир. Стабільність. Відрождення», в якому взяли участь шість політичних партій: Партія розвитку України, партія «Центр» (керівник Вадим Рабінович), «Нова політика», «Державний нейтралітет», «Україна — Вперед!», «Трудова Україна» та близько 50 громадських організацій.[12]
Учасники форуму прийняли програмну платформу, в якій зазначено, що Опозиційний блок виступає за нейтралітет і збереження позаблокового статусу України та резолюцію, в якій вони вимагають від Президента миру та припинення кровопролиття, відставки уряду, розпуску та заборони незаконних збройних формувань, притягнення до відповідальності винних у обстрілах населених пунктів на Сході країни.[13][14]
21 вересня 2014 року стало відомо, що партію «Опозиційний блок» очолив колишній міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко.[15]
У 2018 році у партії відбувся розкол. Фракція складається з двох великих груп. Одна частина орієнтується на олігарха Ріната Ахметова, інша - на олігарха Дмитра Фірташа та екс-главу АП Сергія Льовочкіна.[16][17] 20 листопада 2018 року Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна виключили зі складу фракції "Опозиційний блок". Новим очільником фракції став Вадим Новинський.[18]
Участь у виборах
Результати виборів до Верховної Ради 2014 року за регіонами.
Результати виборів до Верховної Ради 2014 року за округами
Позачергові вибори до Верховної Ради України 2014 року
21 вересня 2014 року партія оприлюднила першу десятку виборчого списку, до якої увійшли колишні та діючі члени Партії регіонів. Проте голова партії Юрій Бойко, у своїй заяві, підкреслив, що учасники блоку — це не партії, а окремі політики.[19]
Виборчий список партії «Опозиційний блок»:
1. Юрій Бойко — колишній Віце-прем'єр-міністр України, більш відомий як Міністр палива та енергетики України у 2010–2012 рр.
2. Олександр Вілкул — колишній Віце-прем'єр-міністр України, колишній голова Дніпропетровської ОДА.
3. Михайло Добкін — колишній голова Харківської ОДА.
4. Вадим Рабінович — голова партії ВО «Центр», Президент Всеукраїнського єврейського конгресу.
5. Олексій Білий — колишній генеральний директор ВАТ "Металургійний комбінат «Азовсталь».
6. Сергій Ларін — голова Виконавчого комітету Партії розвитку України.
7. Нестор Шуфрич — Народний депутат України, член фракції Партії регіонів.
8. Наталія Королевська — голова партії «Україна — Вперед!». Міністр соціальної політики у 2012–2014 рр.
9. Тетяна Бахтеєва — доктор медичних наук. Народний депутат України 4, 5, 6-го скликань від Партії регіонів.
10. Микола Скорик — колишній голова Одеської ОДА.
11. Вадим Новинський — олігарх, Народний депутат України 7-го скликання від Партії регіонів.
12. Сергій Льовочкін — колишній голова адміністрації Президента України Віктора Януковича.
13. Юрій Воропаєв — Народний депутат України від Партії регіонів.
14. Тарас Козак — член координаційної ради всеукраїнського громадського руху «Український вибір» Віктора Медведчука, депутат Львівської обласної ради.
15. Володимир Гусак — директор із закупівель компанії «Метінвест Холдинг», яка належить олігарху Рінату Ахметову.
16. Юлія Льовочкіна — Народний депутат України від Партії регіонів, сестра Сергія Льовочкіна.[20][21]
На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року Опозиційний блок посів четверте місце за кількістю голосів виборців (1 486 203 голосів — 9,43 %), що дозволило йому у Верховній Раді України VIII скликання отримати 27 мандатів за партійними списками[22].
Фракція Політичної партії «Опозиційний блок» нараховує 42 депутати.[23]
Місцеві вибори 2015
% у обл. раді депутатів партії «Опозиційний блок»
16 вересня 2015 року в Києві відбувся з'їзд політичної партії «Опозиційний блок». У ньому взяли участь делегати з усієї України. На з'їзді прийнято рішення, що політична партія «Опозиційний блок» братиме участь у місцевих виборах 25 жовтня 2015 року. Крім того, делегати вирішили провести з'їзд у два етапи[24]. За підсумками виборів загалом по країні партія набрала 11,5 % голосів[25].
Склад фракції VIII скликання[ред. | ред. код]
Депутат[26] | Функція у фракції |
Бакулін Євген Миколайович | Член депутатської фракції |
Балицький Євген Віталійович | Член депутатської фракції |
Бахтеєва Тетяна Дмитрівна | Член депутатської фракції |
Білий Олексій Петрович | Член депутатської фракції |
Бойко Юрій Анатолійович | Співголова депутатської фракції |
Вілкул Олександр Юрійович | Співголова депутатської фракції |
Воропаєв Юрій Миколайович | Заступник голови депутатської фракції |
Гальченко Андрій Володимирович | Член депутатської фракції |
Гусак Володимир Георгійович | Член депутатської фракції |
Добкін Михайло Маркович | Член депутатської фракції |
Добкін Дмитро Маркович | Член депутатської фракції |
Долженков Олександр Валерійович | Член депутатської фракції |
Дунаєв Сергій Володимирович | Член депутатської фракції |
Звягільський Юхим Леонідович | Член депутатської фракції |
Іоффе Юлій Якович | Член депутатської фракції |
Ківалов Сергій Васильович | Член депутатської фракції |
Кісельов Андрій Миколайович | Член депутатської фракції |
Козак Тарас Романович | Член депутатської фракції |
Колєсніков Дмитро Валерійович | Член депутатської фракції |
Королевська Наталія Юріївна | Член депутатської фракції |
Ларін Сергій Миколайович | Член депутатської фракції |
Льовочкін Сергій Володимирович | Заступник голови депутатської фракції |
Льовочкіна Юлія Володимирівна | Член депутатської фракції |
Мартовицький Артур Володимирович | Член депутатської фракції |
Матвієнков Сергій Анатолійович | Член депутатської фракції |
Мирний Іван Миколайович | Член депутатської фракції |
Мірошниченко Юрій Романович | Член депутатської фракції |
Мороко Юрій Миколайович | Член депутатської фракції |
Нечаєв Олександр Ігоревич | Член депутатської фракції |
Німченко Василь Іванович | Член депутатської фракції |
Новинський Вадим Владиславович | Член депутатської фракції |
Омельянович Денис Сергійович | Член депутатської фракції |
Павленко Юрій Олексійович | Член депутатської фракції |
Павлов Костянтин Юрійович | Член депутатської фракції |
Папієв Михайло Миколайович | Член депутатської фракції |
Рабінович Вадим Зіновійович | Член депутатської фракції |
Сажко Сергій Миколайович | Член депутатської фракції |
Скорик Микола Леонідович | Член депутатської фракції |
Солод Юрій Васильович | Член депутатської фракції |
Шенцев Дмитро Олексійович | Член депутатської фракції |
Шпенов Дмитро Юрійович | Член депутатської фракції |
Шурма Ігор Михайлович | Член депутатської фракції |
Шуфрич Нестор Іванович | Член депутатської фракції |
Критика та скандали
17 квітня 2018 року за звернення депутата обласної ради Юрія Романюка[27], осередок партії було заборонено в Івано-Франківській області.[28] У відповідь на сайті “Опозиційного блоку” з’явилася заява, у якій вимагають розпуску Івано-Франківської обласної ради, яка “перевищила визначені Конституцією та законодавством повноваження”.[29]
ЗМІ звинувачують «Опозиційний блок» в фінансуванні від фіктивних фірму 2016-2017 роках та вважає, що прихованими спонсорами «Оппоблока» можуть бути Віктор Медведчук, Дмитро Фірташ і Рінат Ахметов. [30][31]
29 серпня 2018 року депутат Опозиційного блоку Олександр Власов скоїв замах на керівника НВР "Правий сектор" Херсонщини - Наталію Вотеічкіну.[32] Суд призначив покарання у вигляді домашнього аресту на 30 днів.[33] [34][35]
У 2018 році партію звинуватили в поширені антиукраїнської пропаганди в російських та українських ЗМІ.[36]
Цікаві факти
· 30 вересня 2014 року активісти Правого сектору, Автомайдану, Євромайдану й Самооборони привезли сміттєвий бак «для люстрації» Нестора Шуфрича, який приїхав в Одесу на засідання партії Опозиційний блок, однак Шуфрич намагався втекти, за що активісти його побили.[37] Спікер партії Правий сектор Борислав Береза заявив, що побиття інсценовано самим Нестором Шуфричем.[38] Працівники МВС установили 14 осіб причетних до інциденту, один з учасників Микола Доценко безслідно зник.[39] Проте, згодом стало відомо, що Микола Доценко вирушив у зону АТО, не попередивши нікого.[40]
· Пол Манафорт, проросійський радник-політтехнолог, який був консультантом Януковича, після втечі останнього до Росії у 2014 ще два роки потому консультував прокремлівську фракцію «Опозиційний блок» і заради цього 19 разів приїжджав до України. Це виявила спеціальна слідча комісія США на чолі зі спеціальним прокурором Робертом Мюллером, яка розслідує таємні зв'язки команди президента США Трампа з російським режимом Путіна[41].