Ерккі Юган Бекман
Ерккі Юган Бекман (швед. Erkki Johan Bäckman) — фінський публіцист, соціолог, політолог та письменник. Доктор суспільно-політичних наук. Голова «Антифашистського комітету Фінляндії» та Євразійського народного фронту, член міжнародної НДО «Світ без нацизму». Головними небезпеками для людства Бекман вважає «ісламський тероризм, терор атлантистів проти Сербії та русофобська політика Естонії та Латвії».
Діяльність
З липня 2014 року Бекман позиціонує себе як «офіційного представника ДНР» у Фінляндії.
Юган Бекман неодноразово піддавався критиці за свою антиукраїнську та антиестонську діяльність. Бекман просуває російський наратив про зовнішнє управління Україною та заявляє, що Україна вже давно перестала існувати як держава.
Бекман підтримує військову агресію Росії проти України та організовував так звану "Міжнародну експертну конференцію", щоб поширити ідею визнання самопроголошеної "ДНР" серед громадян Фінляндії, Швеції, Норвегії та Данії.
Його організацію «Антифашистський комітет Фінляндії» пов'язують з російськими спецслужбами.
Журналіст шведської газети «Sydsvenska Dagbladet» Калле Кнійвіля звинувачує Бекмана в брехливих посиланнях на статистику, відзначаючи при цьому, що в Фінляндії його «ніхто серйозно не сприймає».
Естонський журналіст Хейкі Сууркаск вважає організацію «Фінляндський антифашистський комітет» неосталіністською організацією. Слідом за низкою звернень професорів фінських вузів про неприпустиму діяльність Бекмана, Гельсінський університет у 2012 році оголосив про його звільнення. Колегія ректорів фінських вузів попросила всі вузи Фінляндії відмовитися від його послуг.
На сьогоднішній день Югану Бекману заборонено викладати у фінських вузах.
Біографія
Народився 18 травня 1971 року в Порвоо, Фінляндія. Ім'я та прізвище отримав від нащадка за батьківською лінією — російського німця Йогана Бекмана, який переїхав з Санкт-Петербургу до Фінляндії ще до революції.
У 1991—1992 роках проходив військову службу в оборонних силах Фінляндії, за призначенням військового пропагандиста.
У 1998 році закінчив факультет державотворення Гельсінського університету.
У 2000 році заснував у Санкт-Петербурзі науково-дослідницький центр та видавництво «Інститут Йогана Бекмана».
У 2008 році став доцентом соціології права в університеті м. Гельсінкі.
До 2012 року працював викладачем в університетах Гельсінкі та Йоенсуу. У 2012 році був звільнений.
З травня 2016 року Юган Бекман разом з головним редактором видання MV-lehti Іллею Янічкіним знаходився під слідством фінської поліції, а в жовтні 2018 року отримав вирок у вигляді року позбавлення волі (умовно) за цькування та наклеп направлені проти журналістки Yle, Джессікки Аро.
У 2008 році видав книгу «Бронзовий солдат — фон та зміст суперечок навколо пам'ятника в Естонії» (фін. Pronssisoturi – Viron patsaskiistan tausta ja sisältö), у якій він описує співпрацю естонців та фінів з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, а також дії естонської влади через перенос «Бронзового солдата». За словами Бекмана Естонія не має майбутнього як незалежна держава. Книга була піддана критиці як естонськими так і фінськими державними діячами. Зокрема, депутат Рійгікогу Трівімі Веллісте назвав книгу «частиною інформаційної війни проти Естонії». Декілька естонських та фінських громадських діячів написали відкритий лист до Гельсінського університету, у якому звинуватили Бекмана у поширенні ворожої пропаганди проти країни та її народу.
У 2009 році Йохан Бекман був оголошений персоною нон ґрата в Естонії. У цьому ж році Бекман повинен був взяти участь у семінарі зі своїми однодумцями з руху Нічний дозор у Талліні.
У 2009 році Бекман брав участь у Виборах до Європейського парламенту у складі Робітничої партії Фінляндії, однак програв набравши всього 554 голоси.
У липні 2010 року Бекман звернувся через ЗМІ до російської влади, запропонувавши ініціювати угоду з Фінляндією, яке б захистило права дітей у змішаних шлюбах і їх батьків-росіян.
У 2014 році створив на волонтерських засадах представництво "Донецької Народної Республіки" в Гельсінкі і став його офіційним представником.
Автор книг «Фінляндія, кров'ю Анни Політковської вмита», «Бронзовий солдат».
Лауреат літературних премій «Полярна Зірка» та премії імені маршала Говорова.
Нагороджений вищою юридичною премією Росії «Феміда» і орденом Дружби народів "ДНР".
